- звикати
- [звиека/тие]
-а/йу, -а/йеиш
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
звикати — звикам, каш, Пр. Звикати, призвичаюватися … Словник лемківскої говірки
звикати — і рідко ізвика/ти, а/ю, а/єш, недок., зви/кнути і рідко ізви/кнути і зви/кти і ізви/кти, кну, кнеш; мин. ч. звик і ізви/к, ла, ло; док. 1) перев. з інфін. Набувати звички робити що небудь, поводитися певним чином. || Набувати навичок, уміння в… … Український тлумачний словник
звикати — звикти, звикнути 1) (перев. з інфін. набувати звички робити що н.), навикати, навикнути, звикатися, звикнутися 2) (до кого чого й з інфін. повністю пристосуватися до кого / чого н., уважати щось звичайним, звичним), звикатися, звикнутися,… … Словник синонімів української мови
звикати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обикнути — звикати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
зживатися — і рідко ізжива/тися, а/юся, а/єшся, недок., зжи/тися, зживу/ся, зживе/шся і рідко ізжи/тися, ізживу/ся, ізживе/шся, док. 1) Перебуваючи, живучи, працюючи певний час де небудь із кимось, звикати один до одного, здружуватися. 2) перен. Постійно… … Український тлумачний словник
обживатися — а/юся, а/єшся, недок., обжи/тися, иву/ся, иве/шся, док. 1) Звикати до життя на новому місці, в нових умовах; освоюватися. || Звикати до нових умов, обставин життя, освоюватися з новими людьми. 2) Купувати предмети побуту, господарства і т. ін.;… … Український тлумачний словник
приживатися — а/юся, а/єшся, недок., прижи/тися, иву/ся, иве/шся, док. 1) Призвичаюватися до нових обставин, умов, освоюватися з чим небудь. || Звикати до нового місця, залишатися жити де небудь. || Звикати до кого небудь, здружуватися з кимсь. 2) Рости після… … Український тлумачний словник
уживатися — I (вжива/тися), а/ється, недок. 1) Мати застосування; використовуватися. 2) Пас. до уживати. II (вжива/тися), а/юся, а/єшся, недок., ужи/тися (вжи/тися), уживу/ся, уживе/шся, док. 1) з ким. Живучи, працюючи, перебуваючи певний час разом, звикати… … Український тлумачний словник
адаптуватися — у/юсь, у/єшся, док. і недок. 1) Пристосуватися (пристосовуватися) до умов існування, функціонування (про живий організм, орган і т. ін.). 2) перен. Звикнути (звикати) до нового середовища, до незвичних умов (праці, побуту і т. ін.); освоїтися… … Український тлумачний словник